Як підготувати дітей до школи

19.Бер.2020
Як підготувати дітей до школи

      Підготовка дітей до навчання в школі – фундамент для майбутньої успішності. Це відповідальний період в житті не тільки дитини, але і кожного з батьків. Початкова школа є переломним моментом на шляху становлення маленької особистості. Змінюється режим і ритм життя, з’являється відповідальність за свої дії, маленькі, але перші обов’язки. Все це в цілому викликає стрес у дитини, і те, як він з ним впорається, багато в чому залежить від правильної підготовки.

Що передбачає готовність до школи?

Підготовка дитини до школи складається з трьох компонентів:

  • соціальна — вміння адаптуватися в соціумі;
  • інтелектуальна — базові навички читання, письма, підрахунку;
  • емоційна — готовність дитини бути самостійним і відповідальним.

У більшості випадків тестується тільки інтелектуальна складова. Комунікативний навичок, а також емоційна готовність залишаються «забортом». Однак психологи не втомлюються повторювати, що саме соціальна «зрілість» дошкільника обіцяє йому успіх в навчанні. Щоб діти успішно «гризли граніт науки», їм повинно бути в школі емоційно комфортно. Головна мета початкової школи – навчити дітей рахувати, писати і читати. Виникає логічне запитання: навіщо тоді всьому цьому вчити дитину до 1 класу? Як кажуть педагоги, базові навички складають необхідну основу для їх успішного оволодіння. Не секрет, що різним дітям для запам’ятовування одного і того ж матеріалу потрібен різний час. Шкільна програма орієнтована на середній рівень. Щоб всі дітки вкладалися в заданий темп, необхідна дошкільна підготовка.

Наступна складова – вміння дитини спілкуватися, висловлювати свої думки, контактувати з соціумом. Психологи таку підготовку ставлять на перше місце. Малюк, який вміє писати і читати, але погано адаптується в колективі, завжди буде «білою вороною». Ось чому важливо, щоб до школи діти відвідували садки, центри розвитку або гуртки. Тільки перебуваючи в колективі, дитина вчиться вибудовувати відносини і отримує необхідні комунікативні навички.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мовлення, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.

Накопичення цих передумов – непроста справа. Що ж можна і чого не можна робити до школи?

Не слід:

  • до приходу в школу змінювати режим життя дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості;
  • оцінювати все, що робить малюк, так, як слід оцінювати діяльність учня;
  • проходити з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.

Необхідно:

  • прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
  • навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;
  • вчити дитину слухати своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей – дітей і дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.

Світогляд дитини, її знання – це те, про що вона дізналася з вашою допомогою за усі дошкільні роки – знання про навколишній світ, від найближчих його виявів, які вона безпосередньо засвоїла, і до віддалених, які дитина засвоїла, коли їй пощастило подорожувати з вами, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з книжок, радіо, телевізора, від друзів тощо:

Світогляд дитини – це те, що вона:

  • знає про себе (прізвище, ім’я, адресу), свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), своє село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиць, важливі місця, видатні люди);
  • знає про явища природи: пори року, їх послідовність (яка пора року настане після літа, а яка після весни, назвати все по порядку), місяці кожної пори року, їх загальну кількість і послідовність; дні тижня, частини доби; про сонце, дощ, сніг, урожай; що таке борошно, цукор і як їх роблять, з чого роблять хліб тощо;
  • знає про світ;
  • полюбляє робити у вільний час (улюблені книжки, музика, оповідання, письменники, художники, композитори);
  • знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці – за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю – байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні і непорядні люди;
  • знає про сучасну техніку, транспорт.

Перш, ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, з яких звуків складаються слова, які вона вимовляє. Вона повинна навчитися робити звуковий аналіз слів, тобто вміти називати звуки, з яких складається слово.

Як батькам підготувати дитину до школи?

 Багатьох батьків хвилює питання: чи можна підготувати дитину до школи самостійно? Однозначної відповіді психологи і педагоги не дають, тому що чимало прикладів успішних дітей, які навчалися вдома. Однак є великі ризики у розвитку комунікативного досвіду. Відмовлятися повністю від дитячого садка або дошкільного закладу не варто. Навіть батьки з необхідними педагогічними навичками не зможуть замінити дитині спілкування з однолітками. Якщо малюк з якихось причин не відвідує дитячий сад, підготовку необхідно організувати вдома і додатково відвідувати спеціальні курси. Вливати дитини в колектив психологи радять якомога раніше. В ідеалі з 3-4 років. Для початку це можуть бути різні творчі гуртки, трохи пізніше – розвиваючі групи для дошкільнят. Вартість курсів залежить від насиченості програми навчання. Базові інтелектуальні навички допомагають розвивати індивідуальні заняття з репетитором. За допомогою комп’ютерних технологій їх можна проводити онлайн.

Домашні заняття

  1. Навчання як гра. Педагоги і психологи рекомендують починати перші заняття в ігровій формі. Не потрібно відразу садити дитину за зошит або за книгу. Рахувати починайте під час прогулянки або гри: «давай порахуємо кубики», «давай дізнаємося, скільки на дереві сидить ворон» та інше. Починати вивчати букви також бажано в звичних побутових ситуаціях, наприклад, під час походу в магазин. Завдання батьків – зацікавити дитину процесом навчання.
  2. Міні-уроки. Перші заняття повинні тривати не більше 15 хвилин.
  3. Метод пряника. Хвалити дитину потрібно не тільки за правильні відповіді, але і за прагнення вчитися. Заохочуйте і мотивуйте тягу до знань приємними бонусами: «Давай зараз почитаємо і потім подивимося мультик». Ніколи не сваріть і не карайте малюка, якщо він відмовляється читати або у нього щось не виходить.
  4. Зміна діяльності​. Важливо пам’ятати, що у дітей надзвичайно рухлива психіка. Всидіти на місці 15-20 хвилин для них складно, не кажучи про те, що і не корисно. Чергуйте заняття з читання чи письма з активними іграми, фізичними навантаженнями, математику з малюванням і т.і.
  5. Повторення – мати навчання​. Не переходьте до нового матеріалу, поки малюк не засвоїть попередній. Після початку нових «уроків» повертайтеся до вивченого. Практикуйте повторення не тільки під час уроків. Наприклад, під час прогулянки попросіть дитину згадати таблицю множення.
  6. Використовуйте практичні заняття. Діти погано засвоюють матеріал в теорії, тому все нове підкріплюється практикою і візуалізацією. Обирайте книги з яскравими ілюстраціями, використовуйте практичний матеріал.
  7. Сучасна школа. Підбирайте навчальний матеріал відповідно до чинної шкільної програми.

Уроки математики

Підрахунок і елементарні математичні дії розвивають мислення і логіку дітей. Обов’язково необхідно практикувати уроки математики вдома. Ось поради з організації такого навчання:

  • Починайте рахувати знайомі предмети в ігровій формі: цукерки, фрукти, іграшки. Поступово переходьте на спеціальні картки і рахункові палички.
  • Вивчайте прийоми додавання і віднімання на прикладі предметів: 5 яблук + 1 = 6 яблук, 2 цукерки – 1 цукерку = 1 цукерка. Обов’язкова візуалізація.
  • Вивчайте предмети геометрії на прикладі знайомих предметів і під час їх промальовування.
  • Перетворіть приклади в захоплюючу гру.

Уроки письма

У школі діти досить багато пишуть, тому важливо підготувати кисть малюка до навантажень.

  • Починайте уроки письма з 5-хвилинних занять, поступово збільшуючи час до 15-20 хвилин.
  • Тренуйте кисть за допомогою промальовування предметів спочатку за шаблоном, потім самостійно.
  • Розвивайте дрібну моторику з 2 років: ліплення з пластиліну, м’яке тісто, перебирання крупи, вирізання по контуру.
  • Навчання письма починайте з друкованих літер.
  • Виконуйте гімнастику для пальців.

Уроки творчості

Якщо дитина не відвідує творчі гуртки, необхідно вдома кожен день займатися творчістю.

  • Навчіть правильно користуватися фарбами, олівцями, фломастерами, крейдою.
  • Купуйте розмальовки.
  • Практикуйте малювання, ліплення, аплікацію.
  • Навчайте готувати робоче місце і потім його прибирати.

Як підготувати дитину до школи?

  • Розповідайте, які пріоритети він отримає, коли буде школярем: спілкуватиметься з дітьми, стане самостійним, буде «дорослим» та інше.
  • Спілкуйтеся з малюком на тему шкільних років, згадуйте своїх вчителів, читайте шкільні розповіді. Дитина повинна розуміти, що навчання – це обов’язковий етап в її житті.
  • Цікавтеся думкою сина або дочки, дозволяйте відстоювати свою точку зору.
  • Грайте в «Школу», програвайте різні моменти: виступ перед дошкою, розповідь вірша, дозвольте дитині бути в ролі вчителя.
  • Привчайте з ранніх років всі розпочаті справи доводити до кінця.
  • Привчайте до самостійності в діях і рішеннях.
  • Моделюйте конфліктні ситуації і разом знаходьте їх рішення.

До школи як на свято Дитина із задоволенням піде до першого класу, якщо його не тільки підготувати, але і налаштувати. Батьки часто припускаються помилок, після чого діти стикаються з розчаруваннями і втратою інтересу до навчання. Як цього уникнути, фахівці CoralFamily підготували схему.

Що не робити?

  1. Не варто готувати дитину до школи в останнє літо. Не формуйте негативні асоціації з процесом навчання ще до його початку.
  2. Не обіцяйте, що школа буде найкращим періодом життя. Нехай малюк сам вирішить.
  3. Не передавати своє хвилювання. Дитина читає тривогу і емоційний стан батьків.
  4. Не пускайте процес підготовки на самоплив. Перевіряйте і контролюйте готовність, навіть коли дитина відвідувала садок або підготовчі курси.

Що робити?

  1. Підвищіть статус дитини. Зробіть подію радісною і позитивною. Привітайте з новим етапом життя.
  2. Влаштуйте шкільний шопінг. Сходіть разом з дитиною до магазину і купіть все необхідне для школи. Нехай сам вибере собі ранець або пенал.
  3. Привчайте до нового режиму за 2-3 тижні до початку навчального року. Будіть та кладіть спати дитину поступово скорочуючи час на 5-10 хвилин від звичного графіка.
  4. Промовляємо обов’язки, з якими зіткнеться дитина в школі. Підготовка домашнього завдання або відвідування продовженого дня не повинні бути несподіванкою.
  5. Зміцнити імунітет. Свіже повітря, фізичні навантаження, активні ігри і вітаміни – найкращі супутники майбутнього школяра. Почніть підготовку організму за 1,5 місяці до 1 вересня.

Ігри, у які Ви можете пограти з дітьми

  1. “Жуки”

– Ось жуки розправили крила і полетіли: “ж-ж-ж”. (Діти бігають по кімнаті.)

– Яку пісеньку співає жук? – запитує дорослий.

– “Ж-ж-ж”, – відповідають діти.

– Давайте скажемо слово “жук” так, щоб почути пісеньку – “ж-ж-ж”. (Діти охоче повторюють слово, “гудять”, вслуховуються в пісеньку жука.)

– А давайте послухаємо, чи є пісенька жука в інших словах? Ж-ж-журавель.

– Є!

– А в слові нож-ж-жиці? Ж-жайворонок? (Є.)

– Метелик? Чи співає в цьому слові жук свою пісеньку? (Ні.)

“З” – політ комара (протягування);

“Ш” – шелест листочків;

“П” – пихтіння їжака (швидке повторення);

“Р” – працює мотор.

  1. “Скільки звуків? На якому місці?”

Матеріал: картка із зображенням будинку.

– Давай будемо шукати звуки. Скажи слово “дім” так, щоб я почула в ньому перший звук. Закриємо першу клітинку фішкою (білою, жовтою).

  1. “Хто уважніший”

– Тепер я називатиму звуки, а ти зніматимеш його зі схеми. Подивимось, який ти уважний. Прибери, будь-ласка, звук “д”.

  1. Вправи на розвиток дрібної моторики руки та зорово-рухових координацій.
  • Змальовування графічних зразків (геометричних фігур та візерунків різної складності).
  • Обведення за контуром геометричних фігур різної складності з послідовним збільшенням радіуса обведення (по зовнішньому контуру) або його зменшенням (обведення за внутрішнім контуром).
  • Вирізання фігури з паперу за контуром (плавно, не відриваючи ножиці від паперу).
  • Розфарбовування й штрихування (потрібно цьому заняттю надати загального ігрового мотиву, щоб дітям було цікаво).
  • Різні види зображувальної діяльності (малювання, ліплення, аплікація тощо).
  • Конструювання та робота з мозаїкою.
  • Освоєння ремесел (шиття, вишивання, в’язання, плетіння, робота з намистом тощо).
  1. Ігри та вправи на розвиток загальної моторики (сили, спритності, координації рухів).
  • Ігри з м’ячем (найрізноманітніші).
  • Ігри з резинкою.
  • Ігри на зразок “Дзеркала”: дзеркальне копіювання поз і рухів ведучого (роль ведучого може бути передана дитині, яка самостійно придумує рухи).
  • Ігри типу “Тир”: влучити в ціль різними предметами (м’ячем, стрілами, кільцями тощо).
  • Комплекс найрізноманітніших спортивних та фізичних вправ.
  • Заняття танцями (або підготовка до них – ритміка).
  • Аеробіка (виконання фізичних вправ під ритмічну музику).
  1. “Пантоміма”

Ця гра розвиває уяву і творчі здібності. Попросіть дитину жестами, мімікою, звуками зобразити якийсь предмет (потяг, машину, чайник, літак) чи якусь дію (малювання плавання, вмивання).

Якщо з першого разу не виходить, покажіть самі, як це треба робити. Пограйте у “відгадайку”: дитина відгадує, що ви зображуєте, а потім навпаки – ви маєте здогадатися, що показує дитина. Намагайтеся придумати кумедні варіанти.

 “Чарівна палітра”

Змішуючи фарби під час малювання, можна отримувати різні відтінки кольорів. Дитина може зобразити небо на світанку за допомогою синьої та білої фарб. Розмішувати синю фарбу треба на палітрі або тарілці, поступово додаючи білила та наносячи мазки на аркуш паперу. Чим більше відтінків, тим краще. Головне – щоб відтінки змінювалися якомога рівномірніше. Потім можна переходити до інших завдань (відтінки відрізняються за кольоровим фоном). Запропонуйте дитині намалювати захід сонця (перехід від жовтогарячого до червоного).

  1. “Здогадайся, що приховано”

У цій грі дитина повинна вміти уявляти предмети за їх словесним описом та описувати різні предмети.

Заховайте якусь іграшку та опишіть дитині її зовнішній вигляд, наприклад: “Жовтого кольору, дзьоб гострий” (курча). Якщо дитина здогадається, відайте їй іграшку. Потім дитина ховає предмет і описує його. Гру можна урізноманітнити, ховаючи предмети у “чарівну торбинку” та пропонуючи дитині, після того як вона відгадає, знайти заданий предмет, намацавши його рукою серед інших.

  1. “Чого на світі не буває?”

Гра на розвиток уяви, творчого мислення. Запропонуйте дитині намалювати те, чого не буває. Попросіть її розповісти, що вона намалювала. Гра пройде веселіше, якщо ви теж візьмете участь у малюванні.

  1. “Назви сусідів”

Гра на розвиток навичок лічби.

У грі можуть брати участь двоє або більше дітей. Гравці стають у коло, один бере м’яч. Він кидає м’яч партнеру, називаючи число від одного до десяти. Той, хто піймав м’яч, повинен назвати сусідні числа (на одне більше та на одне менше від названого. Після цього він називає своє число і кидає м’яч далі).