До кінця дошкільного віку у дитини починають формуватися основи навчальної діяльності. Основна особливість навчальної діяльності полягає в засвоєнні нових знань, умінь і навичок, необхідних для самостійної діяльності, а не отриманні зовнішнього результату.
Навчальна діяльність не є грою, а формується під безпосереднім педагогічним впливом в процесі навчання. У дошкільному віці з’являються перші передумови у розвитку здатності вчитися, формуються основні передумови навчальної діяльності: прийняття навчальних завдань, оволодіння узагальненими способами вирішення завдань, оволодіння діями контролю та оцінки. Це здійснюється в процесі співробітництва, психолого-педагогічної взаємодії дитини і дорослого, спрямованого на соціально-особистісний розвиток і формування готовності до навчальної діяльності.
Навчальна діяльність не надбудовується механічно над попередньою – ігровою, оскільки наявність психологічних передумов, що формуються в грі, ще не зумовлює психологічної готовності до оволодіння навчальною діяльністю, яка виникає в результаті цілеспрямованого формування. Діяльність старшого дошкільника повинна бути організована таким чином, щоб у ній виникали і розвивалися психічні функції, необхідні для навчальної діяльності, і яка була б логічним переходом від ігрової діяльності до навчальної. Формування психолого-педагогічної готовності до навчальної діяльності передбачає опору на провідну діяльність даного віку – гру. Спочатку у гру вводиться навчальна задача, яка підпорядковується ігровому завданню; ігрова діяльність при цьому зберігає свою структуру, а новий компонент – навчальна задача як би надбудовується. Поступово спосіб вирішення і продукт замінюються відповідними компонентами навчальної діяльності.
Формування окремих компонентів навчальної діяльності в старшому дошкільному віці успішно проходить на спеціально організованих навчальних заняттях в процесі малювання, ліплення, аплікації, конструювання та ін. На навчально-ігрових заняттях у дошкільнят формуються такі елементи навчальної діяльності, як здатність діяти за зразком, вміння сприймати і виконувати інструкцію, вміння оцінювати свою роботу і роботи інших дітей. Вчення як діяльність дітей, спрямована до мети, висунутої педагогом, тільки на перших етапах з’єднане з грою. Але з часом починають переважати мотиви навчання (зробити, виконати). Формування передумов навчальної діяльності здійснюється в ситуаціях співробітництва, спілкування, різних типів міжособистісної взаємодії, у тому числі і взаємодії з педагогом, основною характеристикою яких виступає особистісно -орієнтований підхід.
Практичний приклад
В експериментальному дослідженні Д. А. Дубського з розробки та апробації моделі організації навчально-пізнавальної діяльності дітей у дошкільних установах доведена ефективність наступних форм організації діяльності дітей: майстерні з виготовлення продуктів дитячого творчості (“Ательє ляльки Барбі”, “В гостях у Самоделкина” і ін.); гуртки, студії (“Телебачення”, “Юні натуралісти”, “Ми – журналісти”, “Школа розвідників”); створення міні-музеїв (“Музей мовців речей”, “Російська хата”); випуск дитячого журналу (“Кораблик”); проекти – пошук істини (“Ми слідопити”), цікавий (пізнавальний) годину (“В гостях у Хазяйки Мідної гори”, “Найрозумніший”, “Дивне поруч”), відеоекскурсії та ін.
Навчальна діяльність має суттєвий вплив на психіку дитини. Дитина стає більш зібраною, дисциплінованою, уважною, організованою. Формуються знання, вміння та навички, розширюються пізнавальні інтереси, розвиваються вольові якості особистості, самосвідомість. Спільна навчальна діяльність припускає певний вплив дітей один на одного, що направляється у виховних цілях, що становить важливу основу для розвитку у дітей самостійності, умінь діяти організовано, спільно. Такі позитивні зміни в дитині розвивають пізнавальну мотивацію і дозволяють легко перейти від гри до занять.
Навчальна діяльність включає в себе розвиток пізнавальних інтересів та уміння вчитися. О.П.Усова виділила конкретні ознаки оволодіння навчальною діяльністю дошкільників .
Необхідно чітко визначити, які передумови навчальної діяльності повинні бути сформовані в дошкільників, основні компоненти навчальної діяльності, які умови її розвитку, які рівні розвитку навчальної діяльності можна виділити, і визначити ступені готовності дитини до навчання та уміння (табл.).
Для розвитку пізнавальних інтересів дошкільника необхідно: створювати умови дитині для її активних дій; залучати до процесу самостійного пошуку; ставити питання проблемного характеру; урізноманітнити навчальну діяльність; показувати дитині потрібність, важливість навчального матеріалу (“особистісний зміст”); пропонувати завдання складні, але посильні; – планувати досягнення результату, позитивно оцінювати; пропонувати емоційний навчальний матеріал.
Уміння вчитися в дошкільному віці включає в себе такі моменти:
а) дитина розуміє суть і приймає навчальне завдання;
б) використовує засоби, які пропонує дорослий (спостереження,
порівняння, групування і т.ін.);
в) контролює себе у процесі виконання завдання;
г) досягає результату;
д) набуває елементарних навичок самоконтролю і самооцінки.
Дидактичні засоби освітньої роботи з дітьми дошкільного віку можна розділити на дві групи:
- перша група характеризується тим, що навчання веде дорослий (головне при цьому – психологічний вплив дорослого на дітей в обстановці спільної діяльності дорослого і дитини);
- у другій групі навчальний вплив надається дидактичному матеріалу, дидактичної гри, побудованої з урахуванням освітніх завдань (основа такого впливу – принцип автодідактізма. Дидактичний матеріал, дидактичні ігри, навчально-ігрові завдання спрямовують діяльність дитини, дають їй можливість самонавчення. Роль дорослого виявляється опосередковано: у підготовці методичних навчально-ігрових завдань, в організації обстановки цих ігор, у зміні завдань у процесі гри, в індивідуальних уроках).
З точки зору формування передумов навчальної діяльності в дошкільному віці найбільша ефективність належить таким засобам навчання, де дорослий дає дітям не тільки знання і вміння, а й спосіб оволодіння ними, активно впливаючи на дітей. При цьому необхідно орієнтуватися на дидактичні принципи, засновані на психологічних закономірностях дітей дошкільного віку: принцип виховання і розвиваючого навчання, принцип науковості, принцип наочності, систематичності і послідовності, принцип доступності, свідомості і активності в навчанні.
У методичному аспекті для розвитку навчальної діяльності дошкільника використовуються різноманітні дидактичні матеріали і посібники. Дидактичні ігри, ігрові завдання і прийоми підвищують інтерес до змісту занять, активізують дітей. При зацікавленості у дітей з’являється бажання виконати роботу, активізується пошук цікавих шляхів вирішення, контроль своїх дій і дій інших. Таким чином, до кінця дошкільного віку формуються передумови навчальної діяльності у процесі спеціально організованих навчальних занять, розвиваються пізнавальні інтереси, вміння вчитися, що багато в чому обумовлює рівень готовності до шкільного навчання. Формування передумов навчальної діяльності у старших дошкільників відбувається ефективніше при інтеграції ігрової та навчальної діяльності, що забезпечує суб’єктну активність дитини.