Реалізація завдань естетичного виховання дошкільників засобами музичного мистецтва

14.Кві.2023
Реалізація завдань естетичного виховання дошкільників засобами музичного мистецтва

Реалізація завдань естетичного виховання дошкільників засобами музичного мистецтва.

Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріоритетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, визначені Базовим компонентом дошкільної освіти України.

Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед муз. керівником та вихователями стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку.

Головне в музичному розвитку дошкільнят- повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину жити „нею”. Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості.

Музика –  могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її розвиток.

Ввести дитину в чарівний світ музики, розвиваючи її музичні і творчі здібності покликаний музичний керівник дошкільного закладу. Але важливо не тільки на музичних заняттях, а й в повсякденному житті створювати умови для розвитку музичних нахилів, інтересів, здібностей дітей. В іграх, на прогулянках, під час самостійної художньої діяльності діти за власною ініціативою можуть співати пісні, водити хороводи, слухати записи музичних творів, підбирати найпростіші мелодії на дитячих музичних інструментах.

Використовуючи сучасний арсенал звуковідтворення (власний спів, музичні центри тощо) музичний керівник та вихователі груп виховують високу культуру слухання музики, виконання пісень, танців, демонструють педагогічну вигадку в залученні дошкільнят до музично-дидактичних ігор з використанням музичних інструментів.

З’явилися хороші напрацювання у проведенні комплексно-тематичних занять з дітьми, інтеграції мистецьких позамузичних засобів як додаткових і водночас доцільних у музичному вихованні дітей.

Насамперед у дошкільників потрібно виховувати самостійність й ініціативу у використанні знайомих пісень, танців у різних умовах (в іграх, на прогулянках, у самостійній художній діяльності та ін.), у музично-дидактичних іграх розвивати мелодійний слух, почуття ритму, музично-сенсорні здібності, розширювати коло музичних вражень, слуханням музичних творів і сприяти тому, щоб діти відтворювали їх у сюжетно-рольових іграх.

Застосовувати музику в сюжетно-рольових іграх можна по-різному: як ілюстрацію до дії матері (діти співають колискову), святкуючи День народження (танцюють, співають), або для відтворення вражень, одержаних від музичних занять, святкових ранків, вечорів, розваг. Для успішного розвитку таких ігор діти повинні знати багато пісень та хороводів на побутову тематику, про різні професії, транспорт, народні пісні  тощо. Такі твори є у програмовому музичному репертуарі програми «Українське дошкілля» яким  керуються педагоги нашого закладу у своїй роботі.

Проведення у повсякденному житті музично-дидактичних ігор, які розучуються дітьми на музичних заняттях, сприяє музичному розвитку, дає змогу дітям розрізняти музичні звуки за тембром, висотою, ритмом, динамікою, за їх напрямком і характером.

Прилучення дошкільнят до скарбниці вітчизняного та світового музичного мистецтва має різні форми організації відповідної роботи. Це, передусім, найдоступніша кожній дитині самостійна музична діяльність і найбільш поширена у дитячому садку музика в повсякденні. Це музичні заняття як провідна освітньо-виховна форма, а також музичні розваги й музично-театралізовані свята, які дають дітям змогу відчути художньо-естетичну природу музики і пластики як мистецтв вияву людських емоцій та почуттів, взаємодії виконавців і глядачів. Розглянемо сучасні педагогічні підходи до організації музичної діяльності дошкільнят та особливості кожної форми роботи.

Передумовою гармонійного й різнобічного музичного розвитку дітей, який має забезпечуватись у дошкільному закладі, є гуманізація музично-педагогічного процесу: дитина з її особистісними та індивідуальними особливостями – головний об’єкт уваги музичного керівника й вихователя, а весь процес навчання та виховання будується на основі їхньої співпраці й співтворчості з урахуванням вікових можливостей та зони найближчого розвитку дітей, зацікавлень кожного вихованця, його музичних успіхів, з повагою до будь-яких творчих проявів.

Своєрідність дитячої самостійної музичної діяльності зумовлена власною ініціативою дитини, її бажанням звертатися до свого музичного та музично-рухового досвіду за різних життєвих обставин. Тож вихователі та батьки мають підтримувати щонайменшу активність малят, коли вони у вільний час пригадують знайомі співаночки, музичні забави, таночки; використовують в ігрових ситуаціях іграшкові музичні інструменти; звертаються до улюбленого музичного репертуару й варіюють його; ініціюють гру в музичне заняття, оркестр, театр; влаштовують у групі міні-концерти для ляльок і дітей; роблять перші творчі спроби — вигадують музично-ігрові образи та танцювальні рухи, виспівують власне ім’я, імпровізують ме­лодії та музикують на улюбленому дитячому інструменті, вдаються до музично-пісенно-пластичного супроводу гри, казки тощо. Дорослий спостерігає за дітьми й опосередковано впливає на них, створюючи сприятливі умови для самостійної діяльності.

Потяг до музики викликатиме в малих сама атмосфера повсякденного звертання до неї як до джерела життєво необхідних приємних вражень. Емоційний досвід дитини збагачується у повсякденні завдяки звучанню гарних мелодій, що їх виконують дорослі й діти, та в запису, перегляду мультфільмів і телепередач; слуханню казок у музичному супроводі, української народної музики та музики інших народів, музичних творів з класичної вітчизняної й світової спадщини та сучасних, адресованих дітям. Введення музики у щоденний побут дошкільнят потребує від вихователів, музичного керівника доброго естетичного смаку і творчої вигадки, своєчасної підтримки дитячих пропозицій щодо добору музики і застосування її у різних ситуаціях.

Одне з голових завдань вихователів — педагогічно доцільно використовувати музику в різних видах дитячої діяльності, зокрема в ігровій, заохочуючи малят брати участь у народних іграх, супроводжуваних піснею, розігрувати дитячі пісеньки, мирилки, драматизувати казки; у художній – у малюванні, ліпленні народної іг­рашки, витинанні; а також під час читання художніх творів, ознайомлення з природними явищами, бесід з дітьми, на заняттях з розвитку мовлення, в ранковій та ритмічній гімнастиці, в різних побутових ситуаціях, у час дозвілля в групі, на прогулянці тощо.

Музичний керівник — співтворець музики, посередник між композитором і слухачем-дитиною. Його майстерність сприяє збагаченню естетичного сприймання дошкільнят, емоційному переживанню ними музичного твору, усвідомленню виконавського характеру музичного та музично-пластичного мистецтв. Отже музичний керівник творчо організовує музичне сприймання дітей, вдало використовує й варіює традиційні й нові методичні прийоми впливу. Сприймання фольклорних зразків сучасними дітьми забезпечується наближенням атмосфери музичного заняття до народного побуту і традицій; поєднанням у свідомості дошкільнят культурного минулого з їхнім теперішнім досвідом. Музичний доробок сучасних авторів асоціюємо з нинішніми життєвими враженнями і почуттями дитини. Під час програвання музичного твору педагог використовує позицію «разом з дітьми», особистим прикладом показує, як висловлюється власне ставлення до музичного явища. Вихованцям бажано побачити його зацікавлення музично-дидактичними іграми, активність у музично-рухових діях, у співі, грі на музичних інструментах, щоб усвідомити: вони разом із зацікавленим дорослим захоплюються грою, водять хо­ровод, розважаються в рухливій забаві, співають тощо.

Варто збирати дітей як на групові заняття, так і на заняття підгрупами й індивідуальні заняття.

Старші дошкільнята можуть засвоювати українські танцювальні рухи «хлопчачими» та «дівчачими» підгрупами; у різновіковій групі деякі пісні краще розучувати з окремою підгрупою молодших або старших дітей; можна індивідуально запропонувати послухати музику й відтво­рити її рухами вихованця, який тривалий час не відвідував садок, корисно вдатися до спільного музикування зі здібною дитиною.

Орієнтуючись на реальний рівень музично-естетичного розвитку дітей у певний час, на визначену освітньо-виховну мету, актуальні художньо-естетичні завдання роботи з групою, належить планувати доцільний тип заняття.

У сучасній музичній педагогіці основними типами музичних занять вважаються: традиційні, тематичні, домінантні, комплексні.

Музика є також постійним супутником ранкової гімнастики. Музичний керівник супроводжує ранкову гімнастику в групах щоденно.  Чинною програмою «Українське дошкілля» передбачено час в другій половині дня для самостійної художньої діяльності дітей (зображувальної, літературної, музичної, театралізованої). Дошкільнята за власною ініціативою малюють, ліплять, грають на дитячих музичних інструментах, драматизують казки, співають пісні, слухають музику в записі. Для організації самостійної музичної діяльності в кожній групі дитячого садка об лаштований куточок музичної творчості, наповнений різноманітними інструментами,  атрибутами для музично-дидактичних ігор, ілюстраціями, записами пісень та музики.

Пожвавлення і радість вносять в життя дошкільнят розваги та свята. Вони дають їм також змогу активніше, творчо виявляти себе в музичній діяльності, сприяють закріпленню здобутих на музичних заняттях знань і вмінь, виховують у них винахідливість, спритність ініціативу, життєрадісність. До розваг та свят музичний керівник та вихователі готуються заздалегідь. Вихователь розучує з дітьми ролі, а музичний керівник вивчає з ними пісні, танці, музичні ігри, підбирає музику. Тільки завдяки спільним зусиллям вихователів і музичного керівника, їхньому тісному контакту пісні, ігри, танці ввійдуть у повсякденне життя дитячого садочка, будуть сприяти всебічному і гармонійному розвитку дітей дошкільного віку.