БАТЬКАМ ДІТЕЙ П’ЯТИРІЧНОГО ВІКУ

19.Бер.2020
БАТЬКАМ ДІТЕЙ П’ЯТИРІЧНОГО ВІКУ

   Нові ранці, парадна форма, зворушливі банти і пишні букети квітів… “Перший раз у перший клас”, безумовно, не тільки запам’ятається на все життя, а й викликає спектр різноманітних емоцій у малюка, який ще вчора безтурботно бавився в пісочниці, а нині має опановувати непросту науку спілкування з однокласниками та вчителями, призвичаюватися до нового режиму дня і разом зі шкільною формою приміряти новий соціальний статус – “учень”. І щоб ці яскраві емоції органічно перейшли у спокійне і зважене річище шкільних буднів, батькам дітей п’ятирічного віку не можна забувати про деякі “золоті” правила.

ЗА ОДИН РІК ДО ШКОЛИ

  • Заздалегідь привчайте дитину до відповідного розпорядку дня, особливо якщо вона не відвідує дошкільного закладу;
  • Демонструйте любов до дитини незалежно від її успішності. Вона повинна відчувати, що дорога вам завжди, незважаючи на те, чи збігаються її досягнення з вашими уявленнями й вимогами. Таке ставлення допоможе сформувати в дитини стійку позитивну самооцінку на все життя;
  • Говоріть із дитиною щодня про всі дрібниці, про складні і приємні події, про її відчуття від тих чи інших справ, про майбутнє шкільне життя;
  • Ще до школи варто з’ясувати нахили малюка і розпочати заняття хореографією, спортом, музикою, малюванням, допомогти спрямовано витрачати енергію до початку шкільного навчання і досягти позитивних результатів у тій справі, що подобається саме йому, а не тільки вам;
  • Розвивайте увагу, пам’ять, мислення малюка за допомогою спеціальних вправ;
  • Учіть дитину висловлювати свої думки, переказувати оповідання, мультфільми, події;
  • Розвивайте дрібні м’язи рук за допомогою ліплення, малювання, аплікацій, нанизування намистинок, складання пазлів тощо;
  • У кожної дитини – свій темперамент, потреби, інтереси і симпатії; поважайте її неповторність;
  • Не перетворюйте дитину на засіб вашого самоствердження. Роздивіться у малюкові не продовження вашого “Я”, а окрему особистість. Тоді ви будете здатні зрозуміти, що їй справді потрібно, а що ні;
  • Намагайтеся, щоб дитина не відчувала браку любові та різноманітності вражень, але не мучтеся, якщо не можете виконати всіх її прохань та бажань: батькам теж необхідно “жити”;
  • Стільки уваги, як удома, дитина, в принципі, не може отримати ніде. Батьки не мусять вчити дитину читати, рахувати, писати, їм треба лише розвинути любов до навчання;
  • Навчайте через гру, в якій активно і рівноправно беруть участь батьки. Навчайте систематично: 10-15 хвилин щодня дадуть більший результат, ніж година – дві у вихідні дні;
  • Повірте в неповторність і унікальність вашої дитини. Адже вона – точна ваша копія. Знайдіть для своїх діток куточок у вашому батьківському серці!

         Якщо ж батькам не вдається досягти позитивного результату, їм обов’язково варто ще до вступу дитини до школи звернутися по консультацію до фахівців.

Підготовка до школи в шестирічному віці дитини полягає звичайно першочергове місце в житті родини.

З наближенням вересня, напевно, перед кожними батьками шестирічки встає вибір: віддавати дитину в школу з шести років або почекати ще рік. “Чи готова моя дитина до школи?”, “Впорається вона зі шкільною програмою?”, “Не віднімаємо ми у шестирічки безтурботне дитинство, відправивши її в школу?” – Це лише деякі питання, якими задаються батьки дитини старшого шкільного віку. При прийомі дитини в перший клас від неї, як правило, потрібні знання букв, вміння описувати картинки, читати, вирішувати нескладні арифметичні задачки. Не секрет також, що щоб потрапити в спеціалізовану школу вимоги набагато вищі, тому батьки дошкільнят посилено вчать своїх діток читати, писати, рахувати. Багато дітей ідуть до школи, вміючи говорити по-англійськи. При цьому психологічної готовності дитини до школи приділяється недостатньо уваги, як з боку батьків, так і, найчастіше, з боку педагогів. В результаті шестирічка, блискуче декламує Пушкіна, вміє легко складати числа в межах сотні, на уроці втрачається, не може зосередити увагу на предметі, на уроці грає, приносить додому погані оцінки, внаслідок чого страждають самооцінка і мотивація до подальшого навчання. А все тому, що готовність до школи не вимірюється кількістю англійських слів, завчених Вашим шестирічкою на заняттях в дитячому саду.